Як Великобританія пропонує зменшити розрив між “багатими” та “бідними” пенсіонерами

На початку літа відбулось регулярне спільне засідання з питань накопичувальних пенсій OECD (ОЕСР – організація економічної співпраці та розвитку) та IOPS (Міжнародна організація пенсійних регуляторів). Тетяна Сальнікова, директорка Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів взяла участь в ньому і занотувала кілька цікавих фактів про пенсійні накопичення у різних країнах:

“Великобританія. Ну, це, ясно, космос в питаннях пенсійного накопичення. Довга історія впровадження різних пенсійних накопичувальних продуктів робить недоречним для нас використання напряму досвіду цієї країни. Але дуже цікаво, що країна з однією з найрозвинутіших систем пенсійних накопичень робить зараз, маючи демографічні виклики.

Що мене вразило: за оцінками держави 38% працездатних людей у Британії недостатньо накопичують для того, щоб рівень їхньої пенсії по відношенню до рівня зарплати був гідним (коефіцієнт заміщення). Назвемо їх умовно “бідним пенсійним класом”. При цьому, 42% людей накопичують стільки, що їхній коефіцієнт заміщення складатиме 80% і більше. Тобто є умовно “багатим пенсійним класом”. І лише 20% людей є “середнім пенсійним класом” – накопичують достатньо, але їхній коефіцієни заміщення буде менше 80%.

Таке пенсійне розшарування державних управлінців у Великобританії бентежить. І тому вони, що? Якщо ви читали дві попередні частини нарисів, то знаєте. Точно! Збільшують охоплення та заохочують зростання внесків (зростання коефіцієнту заміщення).

Це вони роблять регулярно різними законодавчими новаціями.

Цього року: пропонують знизити віковий поріг для автозапису в систему пенсійних накопичень з 21 року до 18 років. А також пропонують в тій таки системі автозапису робити внески, починаючи з першого заробленого фунту, адже зараз внески не збираються з доходів до 6 240 фунтів на рік. Поки ініціатива обговорюється, остаточного рішення ще немає.

Цікаво, що навіть країни, які давно впровадили пенсійні накопичення, не зупиняються у їхньому розвитку та працюють над помилками. І це зрозуміло. Життя змінюється, виникають нові виклики. Країна має гнучко реагувати на ці зміни, щоб виконувати свої головні завдання. А гідні умови життя для кожної людини, в тому числі, літньої – це, безперечно, одне з головних завдань держави на рівні із забезпеченням безпеки та рівних прав і можливостей. Якщо вона його не виконує, то навіщо вона людям?”.