Хто в Україні накопичує на пенсію з 16 років?

Нещодавно у недержавному пенсійному фонді «Покрова» з’явився вкладник віком 16 років. Це – наймолодший вкладник, який самостійно здійснює внески на свою пенсію в цьому фонді. Ми були вражені і вирішили познайомитись з ним поближче та з’ясувати, хто ця людина, яка в 16 років думає не про виїзд за кордон, а про пенсію в Україні, і чому вона вирішила накопичувати саме у недержавному пенсійному фонді.

Отже, знайомтеся.

Ілля Арсеньєв. Одесит. 16 років.

Студент другого курсу Фахового коледжу зв’язку та інформатизації, навчається за напрямком розробник програмного забезпечення. Це – його прагматичний бік.

Також він вже протягом десяти років займається музикою: співає, грає на гітарі та фортепіано. А ще малює. Це – його натхнення, творча самореалізація та ліричний бік.

Вже декілька років Ілля є волонтером Благодійної організації Stella Maris, яка опікується людьми моря та їхніми родинами, допомагає військовим. Член Молодіжної ради при Одеському міському голові. Це – його громадянська позиція, реалізація потреби допомагати людям, бути корисним та робити те, що має значення для громади і суспільства.

Ми взяли у цього, беззаперечно багатогранного та яскравого одесита невеличке інтерв’ю.

Ілля, програміст, музикант, волонтер/громадський діяч – це доволі різні види діяльності. Як Ви себе бачите далі?

Зараз я поєдную всі ці три напрямки, це – моя інвестиція у моє майбутнє. Кожен з цих трьох напрямків має перспективи і далі буде видно, як складеться життя, що «вистрелить». Можливо, я стану розробником програмного забезпечення і буду робити корисні програми, або стану артистом і збиратиму стадіони, або буду громадським діячем і буду робити життя людей кращим.  А може взагалі це все можна буде поєднати в якусь одну діяльність. Зрештою, ці три напрямки відображають мої цінності: допомагати людям жити в достатку, з гарним настроєм і робити добро.

Як ви вирішили у 16 років почати накопичувати собі на пенсію і чому саме у недержавному пенсійному фонді?

Я виграв грант на курс з фінансової грамотності. Пройшов курс і по завершенню усвідомив, наскільки важливими для фінансової безпеки та незалежності є накопичення. Тому вирішив розвивати в собі навички інвестування. З першої заробленої гривні. З кожної заробленої суми. Тому що майбутнє залежить від нас, від мене. І я впливаю на нього просто зараз. Держава не зможе нас забезпечити нормальними пенсіями, тому треба самим думати про це з першого заробітку.

Далі я обирав інструмент. На курсі нам розповідали про депозити, різні цінні папери, пенсійні фонди. Мене вразила ідея, що недержавні пенсійні фонди – це не для бабусь і дідусів, а для молоді.  Я став досліджувати, що це за система, як працює в нашій країні. Довідався, що недержавні пенсійні фонди – це дуже надійна і стала штука, що фонд не може збанкрутувати, просто так розвалитися. І це підтвердилось тим, як фонди зберегли кошти людей під час війни.

Ще дуже важливим було те, що в недержавному пенсійному фонді ти вільний сам обирати, яку суму вносити і коли, тебе ніхто не змушує вносити певні суми, не обмежує. У мене невеликі доходи – стипендія і є різні інші потреби. Тому я відкладаю колись більше, колись менше, як мені зручно. Також це важливо для людей, у яких нерегулярні заробітки, і вони не можуть відкладати з певною періодичністю.

А не страшно було під час війни починати накопичувати в українському пенсійному фонді?

Ні. Я дуже впевнено та патріотично налаштований в цьому плані. Не може війна впливати на думку щодо сталості України. Україна була до війни, є зараз і буде після завершення війни. Я не думаю про виїзд за кордон, я хочу жити в своїй країні, для мене це важливо. І я хочу допомогти нашій країні бути в якомога кращому стані після війни. Я знаю, що я вкладаю кошти в недержавний пенсійний фонд, він вкладає кошти в економіку і бюджет, таким чином я підтримую економіку і бюджет, і, відповідно, підтримую армію. До того ж, пенсійний фонд, який я обрав, показує дуже гарні результати у війну і показував гарні результати під час інших криз.

До речі, щодо фонду. Ви – одесит, обрали фонд Української Греко-Католицької Церкви «Покрова».  Це трохи неочікувано. Чому так?

Коли я зрозумів, що хочу накопичувати в пенсійному фонді, то щоб обрати фонд зробив research (дослідження – ред.).  Пішов в інтернет, шукав статті про фонди, дивився їхні результати на сайтах адміністраторів, на сайтах самих фондів тощо. В декількох переліках фігурував фонд «Покрова», але, звичайно, були і інші альтернативи. Я для себе виділив близько 5-6 фондів, які мені сподобались за показниками, відкритістю, репутацією засновників, за коментарями їхніх адміністраторів та керуючих активами. В тому числі, серед них був «Покрова». Але вирішив, що не можна приймати рішення лише на базі інформації з Інтернету. Тому звернувся до старших колег по волонтерській та громадській роботі, став розпитувати, чи хтось накопичує кошти в пенсійному фонді, або, може, знайомі накопичують, в якому, чому. Виявилось, що декілька членів нашої команди мають накопичення у НПФ «Покрова» і дуже задоволені. Це для мене стало вирішальним. Тобто, виявилось, що цей фонд є серед кращих і за результатами мого власного аналізу, і з реального життєвого досвіду колег, яким я довіряю.

Як уявляєте свою пенсію?

Я уявляю будинок біля моря, сонячно, співають пташки, я надворі біля нього займаюсь творчістю – музикою або малюванням. Мені спокійно, радісно я маю багато натхнення, бо маю час на суцільну творчість та не змушений думати, де знайти гроші на життя.

Що би ви сказали своїм одноліткам?

Вік – це просто цифра. Мозок вимірюється не віком, а знаннями. Вкладайтесь в себе, в знання, в навички, у своє майбутнє. Розмір заробітку для цього не має значення: потрібно з першої заробленої гривні мати звичку інвестувати, вкладати, щоб забезпечити своє майбутнє.