221 пенсійний фонд та 60% працівників в “тіні” – Індонезія

На початку літа відбулось регулярне спільне засідання з питань накопичувальних пенсій OECD (ОЕСР – організація економічної співпраці та розвитку) та IOPS (Міжнародна організація пенсійних регуляторів). Тетяна Сальнікова, директорка Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів взяла участь в ньому і занотувала кілька цікавих фактів про пенсійні накопичення у різних країнах:

“Індонезія. Напевно, найцікавіший для мене виступ, бо дуже відрізняється країна. Головна проблема охоплення людей пенсійними накопиченнями – те, що близько 60% (!) працівників зайняті у неформальному секторі економіки, тобто працюють “в тіні”.

Але навіть за таких умов на ринку праці Індонезія має 221 накопичувальний пенсійний фонд з активами на рівні 6,73% ВВП. Нагадаю: у нас 0,1% ВВП.

Відносно певних показників середніх зарплат мають коефіцієнт заміщення (скільки пенсія становить від зарплати) 60-65%. Але через велику зайнятість в неформальному секторі і, відповідно, доходи від такої зайнятості, оціночний коефіцієнт заміщення по відношенню до всіх доходів – 20%.

Головним завданням для себе держава бачить – збільшити охоплення пенсійними накопиченнями та підняти реальний коефіцієнт заміщення. Це вже другий рік поспіль – головна теза майже кожного виступу. Майже кожна держава впроваджує зміни саме заради збільшення охоплення пенсійними накопиченнями та зростання коефіцієнту заміщення. І це не залежить від особливостей держав – демографії, економіки, урядування, рівня неформальної зайнятості та фіскальних проблем (або гараздів).

Але до Індонезії: помилкою вважають, що від початку дозволяли створювати пенсійні фонди або роботавцям для своїх працівників, або банкам та страховим компаніям для людей. Тепер виправили цю помилку та розширили коло тих, хто може бути засновником накопичувального пенсійного фонду.

Ще з цікавого – кажуть, що у них дворівнева пенсійна система, але і на першому, і на другому рівні працюють фондовані пенсійні схеми (тобто накопичувальні)”.